Сусано — найсильніша здатність, доступна тому, хто пробудив Манґекьо Шарінґан і оволодів його силою в обох очах, і яка передається в клані Учіха з покоління в покоління. Вона матеріалізує гігантського гуманоїдного вартового з чакри користувача, який оточує власника і діє як продовження його волі — атакує, захищає та застосовує техніки. Сусано розвивається поетапно: спочатку проявляється скелетна структура, потім з'являються м'язи та шкіра, формується повний торс, а на високих стадіях додаються броня, ноги і, нарешті, колосальне Завершене Сусано, що досягає розмірів хвостатого звіра та отримує крила для польоту.
Активація техніки потребує колосальних витрат чакри і викликає відчуття болю в кожній клітині тіла, що посилюється при переході до більш завершених форм. Сусано здатне вибірково пропускати крізь себе атаки самого користувача та союзників, але не регенерує при пошкодженнях — відновлення можливе лише через розсіювання та повторне формування або через просування до наступної стадії. Фізичний захист практично абсолютний, однак техніка не захищає від атак, що впливають на органи чуття безпосередньо, таких як звукові хвилі або ґендзюцу. На стадіях без проявлених ніг уразливою залишається нижня частина тіла, куди під сусано можна проникнути, наприклад, з-під землі, а противник, який зумів ухопитися за користувача, здатен витягнути його з-під захисту.
Кожен власник Манґекьо отримує унікальне за кольором, виглядом та озброєнням втілення. Ітачі Учіха володів Мечем Тотука, що запечатує все, що пронизує, і Дзеркалом Ята, яке змінює свої властивості для відбиття будь-яких атак. Саске Учіха озброєний луком і стрілами, властивості яких можна посилювати чорним полум'ям або блискавкою; його Завершене Сусано набуває демонічного шолома з довгим носом тенґу. Мадара Учіха використовував дволикого Сусано з чотирма руками та вигнутими клинками, здатними метатися у ворога. Завершене Сусано Мадари однією катаною розсікало гірські піки на відстані. Відомо також, що Індра Оцуцукі, Какаші Хатаке та Хаґоромо Оцуцукі застосовували цю силу, причому Сусано Какаші відрізнялося шрамами, що повторюють рану власника.
