В цей період Тензо поступно відходить від бездушної дисципліни «Корня», проте все ще зберігає багато рис навченого оперу повного: він серйозний, малоголосний, завжди готовий до бою і не виявляє зайвих емоцій. проте всередині нього уже зріює людяність — він починає цтувати товарищів по відділу, особливо Какаші, якого віншановник як ментора. Тензо більше не сприймає союзників як витратний матеріал. Він виявляє любопиття до навколишнього світу, хоча зовні залишається спокійним та зібраним. Головна мотивація його — служити селу та виправдати довіру Третвого Хокаге, який дав йому другую попытку. Він ще носить на язику закоренівлу печатку Данзо, яка заважає йому говорити про таємниці «Корня», проте це не заважає йому бути відданним Конохе. Відділ він швидко завоює репутацію надійного та хладнокровного бойця. У спілкуванні з Какаші він вчиться довірі та навіть легкому гумору, хоча сам залишається стриманним.