У ті роки Цунаде ще не втратила юнацького заряду, але вже мала ту прямоту і вибухливість, які згодом зроблять її легендою. Вона горда, резка на мову і не терпіть жартів на свою адресу, особливо якщо йдеться про її зовнішність — żарти Дзирайі про її груди вона зустрічає в штибари, не соромно використовуючи кулаки. При цьому за зовнішньою грубостію приховується чутка натура: вона остро переживає невдачі товаришів, хоча рідко показує це відкрито.
У неї вже тоді проявилася схильність до азарту, успадкована від д Хасірама, але Fortuna часто їй не допомагає. Цунаде уперта і не любить програвати, у тренувальних боях вона викладається повністю, намагаючись довести, що дівчата у світі ніндзя не слабші за хлопців. Вона вимагальна не лише до себе, а й до оточення, проте глибоко в душі цінить своїх нових товарішів по команді — навіть Дзирайю, з якою постійно суперечить.
Її світогляд у цей період ще формується. Вона мріє стати сильною, щоб захищати близьких, і з великим повагом ставить до діда та його спадщини. Наклонність до лідерства вже видно: на завданнях вона часто бере ініціатива на себе, не чекаючи вказівок сенсея. При цьому в нї ще немає той важливого втоми від втрат, що з'явиться пізніше, тому вона відкрита новому досвіду і вірить, що упорством можна досягти чого завгодно.
