У дитинстві Орочимару вже виробляв враження «спортованої» особи — за словами Цунаде, він такий був із самого початку. Смерть батьків залишила глибоке травму: він став зачинченим, рідко ділився переживаннями, проте одночасно виявляв непетливий інтерес до питань життя та смерті. Саме в цей період він знайшов білу змію над могилою батьків, і слова Хирузена про те, що біла змія символізує відродження та удачу, пробудили в ньому палюче бажання познайти всі таємниці світу. Дзiрайя пізніше припускав, що Орочимару обрав цей шлях, намагаючись заглушити біль втрати. Вже тоді він був гениальним: виділявся серед ровесників, швидко освоював техніки та проявляв аналітичний склад розуму. Одним часом у ньому проявлялися жорстокость та цинізм, незвізвичні звичайним дітям — він міг хладнокровно оцінювати ситуацію та пропонувати радікальні рішення (наприклад, пізніше, під час війни, запропонував вбити трьох сиріт з Аме, щоб не створювати додаткових проблем). В команді з Дзiрайєю та Цунаде він тримався віддалено, проте вони швидко визнали його перевагу у таланті. Орочимару вже тоді вважав, що ради знань можна пренебрегти будь-якими нормами, хоча в столь юному віці це ще не перетворилося на відкриті злочини.
