В юності Міфуне вже проявляв незламну відвагу та вірність обов'язку. Коли всі його товариші втекли при одному вигляді Ханзо, він залишився стояти на самоті. Його головним спонуканням було захистити товаришів по службі, і заради цього він був готовий прийняти смертельний бій з легендарним противником. Він надавав перевагу дії перед страхом і не відступав перед переважаючою силою. Хвастощі та позерство були йому чужі — він просто не міг вчинити інакше. У ньому не було й тіні самовпевненості, лише спокійна рішучість воїна, який усвідомлює можливий результат. Повага до ворога не заважала йому битися на повну силу, і навіть у програші він зберігав гідність. Після поразки він вислухав Ханзо без ненависті, показавши, що здатен визнати чужу віру та силу. Його переконання будувалися на захисті інших та вірності власному шляху.
